Один з дуже видомих бодібілдерів

Арнольд Шварценеггер

Арно́льд Алоіс Шварцене́ґґер (нім. Arnold Alois Schwarzenegger; 30 липня 1947) — американський актор австрійського походження, бізнесмен, політик, бодібілдер (культурист), 38-й губернатор штату Каліфорнія (обраний 2003 року, переобраний 2006 року). Повноваження губернатора завершилися 3 січня 2011року.

Сім'я була католицького віросповідання й кожну неділю відвідувала церкву. Після аншлюсу Австрії 1938 року Ґустав Шварценеґґер вступив у нацистську партію Австрії й СА. Під час війни він служив у Військовій поліції (фельджандармерії), де отримав чин гауптфельдфебеля (старшого сержанта).

Після війни йому було дозволено працювати шефом місцевої поліції, бо не було доказів, що він здійснював військові злочини. Сім'я жила бідно, одним з найяскравіших спогадів молодості Арнольд називає купівлю холодильника.

Служба в армії

У 1965 році Арнольда у віці 18 років рекрутують в австрійську армію на 1 рік, де він отримує військовий фах механіка-водія танка^[1][2]. Майбутній губернатор Каліфорнії дістає цю посаду, попри те, що в австрійській армії на неї зазвичай призначали осіб у віці від 21 року. Тільки в армії вперше Арнольд почав щодня їсти м'ясо.

Він бере участь в конкурсі «Містер Європа» серед юніорів, і виграє його; заради конкурсу він іде в «самовільне», після чого на два місяці потрапляє у військову в'язницю (за іншими даними — на два тижні на гауптвахту). Всупереч розповсюдженій думці, цей виступ не був дебютом; дебют відбувся двома роками раніше на менш відомому змаганні в Граці, де Арнольд зайняв друге місце.

Як згодом розповідав майбутній губернатор Каліфорнії, він зміг знайти час і місце для тренувань навіть під час тактичних навчань, коли декілька тижнів жив у польових умовах. Він обладнав штангу з підручних матеріалів, і зберігав її в танку:^[3]

Я домігся великого поступу на початковому етапі своїх тренувань, коли служив в австрійській армії й мав багато усіляких справ. Коли ми впродовж шести тижнів брали участь у маневрах уздовж чехословацького кордону, мені доводилося кермувати танк по п'ятнадцять годин на день, запомповувати паливо за допомогою ручного насосу, «боротися» з величезними паливними барилами й ремонтувати. Ми спали в окопах або під танками й повинні були прокидатись о шостій годині ранку. Проте ми з приятелем прокидались о п'ятій, залізали у переділку для танкових інструментів, у якій зберігали свої штанги, й до загального підйому тренувалися цілу годину. Після закінчення денної частини навчань ми тренувалися ще одну годину. Я не можу уявити важчих умов для тренувань і тому наголошую, що знайти час і сили для тренувань — це питання мотивації й зацікавленості. Справжній атлет завжди, в будь-якій ситуації знайде час і місце для тренувань.